Борщівник Сосновського відносять до інвазійних видів рослин (тобто не природні, чужорідні) інтродуковані людиною (свідомо чи випадково) із-за меж їх природного ареалу поширення. На своїй «другій батьківщині» ці види спричиняють значну шкоду біологічному різноманіттю, екосистемам, соціо-економічній галузі та здоров’ю людини в місцях інвазій. Для інвазійних видів рослин характерний високий репродуктивний потенціал та швидке поширення й захоплення нових територій.

Борщівник Сосновського – рослина висотою 1-3(5)м з схожим на зонтик суцвіттям (до 1 м в діаметрі) із білих квіток з великими три чи п’ять надрізаними на долі листками. Вид родом з гір Кавказу, завезений на територію Львівщини як перспективна силосна рослина в повоєнні роки, де культивувався на території колгоспних господарств області. Досить швидко переселенець акліматизувався на новій території, а загальний занепад сільського господарства та відсутність будь-якого контролю відкрили борщівнику широкі можливості поширення на території Львівської області.

Перш за все, борщівник Сосновського проявляє агресивний негативний вплив на навколишнє природне середовище і людину зокрема. При контакті з рослиною виникають хімічні опіки шкіри різного ступеня важкості під дією хімічних речовин (фоточутливих фуранокумаринів), які містяться в соку борщівника.

Борщівник заглушує, витісняє чи замінює місцеві види рослин, включаючи рідкісні чи ендермічні; змінює середовище існування; впливає на параметри екосистеми, часто переносить на собі нових для місцевих видів паразитів та хвороби. Впливає на структуру грунту та його фізико-хімічні показники, наявність елементів мінерального живлення і води та їх доступність для інших видів.

З борщівником досить важко боротись. Ця рослина продукує велику кількість насіння, яке легко поширюється вітром та водою і зберігає життєздатність у грунті до п’яти років. Часто насіння прилипає до підошви взуття та протекторів автомобільних шин і таким чином відбувається перенесення насіння на значні відстані. Після одноразового скошування борщівник швидко регенерує та спроможний дати квіткові пагони і насіння, яке зможе дозріти до кінця вегетаційного періоду.

Однак боротися з цим агресором треба. Зрізування борщівника восени під корінь 10 см нижче рівня грунту лопатою в період буяння квіток головного суцвіття. Зрізування суцвіть на початку цвітіння . Скошування як мінімум двічі за вегетаційний сезон в період між появою бутонів та перед початком цвітіння.

Найбільш ефективним заходом боротьби з борщівником є глибока оранка, дискування чи боронування, після яких рекомендовано провести посів щільнодернистих злаків або трав.

При можливості необхідно використовувати спеціальні фітофаги, паразити та хвороби (грибки, бактерії, віруси). Використання ділянок, на яких ростуть популяції борщівника під пасовище (для кіз чи овець). Території, які найбільш заселені борщівником можуть бути використані під заліснення.

Прес-служба

ДП «Буський лісгосп»